5.2.2024
30 років незалежна Україна шукає проривну економічну модель, на жаль, поки що без особливого успіху. “Класична економічна теорія не пояснює чинників довгострокового зростання. Ще менше вона дає нам змогу зрозуміти, чому деякі країни ростуть швидше, ніж інші, і чому одні країни наближаються до рівня ВВП на душу населення розвиненого світу, а інші залишаються далеко позаду або зупинились по дорозі. Тому і теоретичні, і емпіричні причини мотивували пошук кардинально нової парадигми.”1
На думку нобелівського лауреата з економіки Едмунда Фелпса, “мабуть, найбільш вражаючою [у цьому пошуку] була книга Шумпетера [Теорія Економічного Розвитку] 1911 р., що вийшла за межі класичного погляду на розвиток країни просто як формування її капіталу - інвестицій та заощаджень - [і сфокусувалась натомість] на інноваціях та підприємництві.”2
Цю книгу “пророк інновацій”3 написав саме в українських (на той час ще й австро-угорських) Чернівцях. “Економічне зростання і технологічні зміни супроводжуються тим, що великий економіст Йозеф Шумпетер [дещо пізніше в Гарварді] називав творчим руйнуванням”4 - процес, “за якого постійно з’являються нові інновації і роблять існуючі технології застарілими, нові фірми постійно приходять, щоб конкурувати з існуючими, а нові робочі місця та нові види діяльності виникають і замінюють існуючі робочі місця та види діяльності. Творче руйнування є рушійною силою капіталізму, що забезпечує його постійне оновлення та відтворення, але водночас породжує ризики та потрясіння, якими необхідно управляти та регулювати.”5
Через півстоліття, там же в Гарварді, Майкл Портер напише: “Конкурентоспроможність нації залежить від здатності її галузей здійснювати інновації та вдосконалюватись. Компанії [у свою чергу] досягають конкурентних переваг через інноваційні дії. Вони підходять до інновацій у найширшому сенсі, включаючи як нові технології, так і нові процеси”6. Економісти встановили, що “капітал і праця становлять приблизно 15% зростання. Продуктивність або те, що зараз називають технологією, інноваціями або технічними інноваціями, становить решту 85%.”7
Нинішні мислителі №1 у світі8, наші вчителі і друзі Кім і Моборн систематизували процес неруйнівного творення9 інновації цінності - Блакитний Океан - як для приватного сектору, так і для публічного, у шість шляхів реконструкції меж ринку, наголошуючи при цьому, що їхній “реконструкційний підхід до стратегії будується на теорії ендогенного зростання. Ця теорія бере свій початок від спостережень Йозефа Шумпетера, що інновація може виникнути всередині системи і головним джерелом її є творчий підприємець.”10
Проблема, що Україна часто шукає точки зростання не там - у порятунку безнадійних підприємств, галузей і економічних парадигм. У той час як успішна проривна економічна модель насправді ховається від все ще хижацького ока держави у мегауспішних українських мобільних застосунках інтернет магазинів і онлайн-банкінгу, численних відділеннях нової експрес-пошти, в офісі (часто - домашньому) ФОПа-програміста, у дизайнерських студіях і дослідницьких центрах, у ревіталізованих цехах і у нових промислових парках, у авторських винарнях і крафтових пивоварнях, у новій сфері послуг, у приватних готелях і ресторанах з характером, милим сервісом і оригінальною їжею - те, що нобелівський лауреат з економіки Едмунд Фелпс називає місцями “постійного збудження”, [у протилежність теорії “постійної стаґнації”11], вимріяними і втіленими героїчними, безстрашними і незламними підприємцями, роль яких в економічній теорії вперше відзначив Шумпетер.
“Шумпетер (1911/12) описує підприємця як такого, хто має мрію та бажання заснувати приватне королівство і зазвичай, хоча і не обов’язково, також і династію; має волю до перемоги та імпульс боротись, довести себе кращим за інших і досягти успіху не заради плодів успіху, а заради самого успіху. Іншими словами, фінансовий результат має похідне значення, і цінується переважно як показник успіху та симптом перемоги12. Більше того, за словами Шумпетера, підприємці люблять будувати речі, виконувати справи або просто проявляти свою енергію та винахідливість; вони люблять шукати труднощі і змінюватися, щоб змінитися.”13
“Багато було написано про питання про те, як Захід став процвітаючим, і, загалом, як бідні країни можуть стати процвітаючими, писав легендарний гарвардський проф. Клейтон Крістенсен. Фундаментальна праця - «Теорія економічного розвитку» Йозефа Шумпетера: Дослідження прибутку, капіталу, кредиту, відсотків та ділового циклу (1934, переклад з оригіналу німецькою 1911 р.). У цій книзі Шумпетер допомагає нам чітко побачити роль інновацій та підприємця в економічному розвитку… Інвестуючи в інновації, що створюють ринок, інвестори та підприємці підсвідомо беруть участь у розбудові нації. Ці інновації створюють життєздатний ринок, який обслуговує колишніх неспоживачів (а як правило, це - більшість людей у бідній економіці), таким чином створюючи робочі місця та прибуток, який може фінансувати інші важливі елементи розвиненого суспільства, які втягуються інноваціями у хороше доброчесне коло, задля того, щоб таке суспільство досягло успіху.”14
Творче Руйнування як національна ідеологія видається нам серединним, непростим, але ефективним шляхом, що уникає крайнощів державного чи корпоративістського комунітаризму з однієї сторони, та радикального лібертаріанства - з іншої. Непростим тому, що “Страх творчого руйнування часто є в основі опозиції інклюзивним економічним і політичним інститутам. Зростання, відтак, рухається вперед тільки, якщо воно не блокується економічними лузерами, які бачать, що їхні економічні привілеї будуть втрачені, і політичними лузерами, які бояться, що їхня політична влада буде розмитою. Конфлікт щодо обмежених ресурсів, доходу і влади перетворюється на конфлікт щодо правил гри. Хто переможе у цьому конфлікті, матиме фундаментальні наслідки для економічної траєкторії країни. Якщо перемагають групи, що протистоять зростанню, вони можуть успішно заблокувати економічний розвиток і економіка стагнуватиме”15
Відтак, задля стимулювання творчого руйнування “держава і місцеве самоврядування має ролі 1) інвестора в інновації; 2) захисника прав власності і 3а) оберега конкуренції і вільного доступу до ринку для нових інноваторів та 3б) страховика працівників від потенційно негативних наслідків втрати роботи”16, гарантуючи їм тимчасову соціальну допомогу і можливості перенавчання.
“Які б шумпетеріанські інновації не відбувалися у високоінноваційних країнах, більшість цих нововведень є внутрішніми: вони випливають із потужної ориґінальності та творчості серед великої кількості людей, які працюють у національній економіці. У цьому розумінні нація може володіти динамізмом - “апетитом” і спроможністю, бажанням і здібностями - необхідними для створення інновацій та готовністю як суспільство прийняти їх впровадження в економіку. Звичайно, така нація може зіткнутися з перешкодами - зовнішніми, такі як війни чи клімат, і внутрішніми, такі як зарегульованість та бюрократія. Однак загалом, чим більше нація володіє таким динамізмом, тим схильнішою вона буде намагатись творити інновації та досягати у них успіху.”17
Едмунд Фелпс доводить, що джерелом стрімкого зростання у 19 і 20 століттях стали “модерні цінності, такі як бажання творити, шукати та давати відповідь викликам. Ці цінності підживлювали низовий динамізм, необхідний для широких внутрішніх інновацій. Більшість інновацій не були спровоковані кількома ізольованими візіонерами, такими як Генрі Форд та Стів Джобс; скоріше, цей процес штовхали мільйони людей, наділених свободою продумувати, розробляти та продавати незліченну кількість нових продуктів та процесів, а також удосконалювати існуючі. Масовий розквіт - поєднання матеріального добробуту та «доброго життя» у більш широкому сенсі - був створений цією масовою інновацією.”18
Власне, інноваційність - це один з ключових фаткорів перемог України у брутальній війні з Росією. «Високопоставлений чиновник із оборони США сказав, що Україна була «дуже креативною» у тому, як вона використовувала свою оборону, і сили країни чинили набагато більш жорстокий опір, ніж очікувала російська розвідка. «Українці розміщують ресурси там, де їм найбільше. потрібні, вони роблять це швидко. Вони адаптивні та спритні, майже в стилі "вдарив і втік”19 “Спираючись на місяці ретельних зусиль як з підготовки українських сил, так і знищення російських, Україна досягла стратегічного майстерного удару, який військові вчені вивчатимуть десятиліттями,”20 - пише Філліпс О’Браєн, професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюс у Шотландії про операції у Харківській і Херсонській областях.
Тим часом, у тилу “9-місячна війна в Україні запустила деякі неортодоксальні масові інновації. Зокрема, виникла глобальна мережа технічних талантів, які прихильно ставляться до справи України; частково тому, що до війни в країні надавалися численні інформаційні послуги для компаній по всьому світу. Оскільки українці використовують цю мережу для пошуку ідей, які вони можуть перевірити або «хакнути» на полі бою, це породжує деякі «надзвичайні інновації». Однак в Україні вражає те, що завдяки Інтернету децентралізовані мережі імпровізують у великих масштабах. Українські децентралізовані структури сили — низові підприємці — мають відчуття волі, яке рідко можна знайти в Росії. Ця нова хвиля технологій вже змінила траєкторію війни. Якщо і коли війна закінчиться, це може навіть дати можливість Києву створити передовий сектор цивільних технологій. Ось - надія».21
Фелпс з командою “вивчили показники цінностей22 та різні індикатори інновацій у багатьох країнах. Кілька цінностей, такі як довіра, готовність проявляти ініціативу, бажання досягти успіху на роботі, навчання дітей бути незалежними та позитивне ставлення до конкуренції позитивно впливають на сукупну змінну, що стимулює інновації. Крім того, [статистично] важливою є економічна свобода.”23
Саме на цих цінностях ми творимо Шумпетерівську Школу Інновацій як динамічний, блакитно-океанний, центрально-європейський простір, з корінням у Чернівцях, Львові, Києві і Відні, що ініціюватиме, досліджуватиме, надихатиме і пропагуватиме креативне, інноваційне “постійне збудження”.
Ми підтримуватимемо тих, хто штовхає процес Творчого Руйнування вперед у боротьбі з тими, хто його блокує.
Програмами управлінського і організаційного розвитку ми допомагатимемо підприємцям і їхнім командам виходити на нові орбіти через інновації продуктів і процесів. Задля створення сприятливого середовища для цього, ми працюватимемо з містами, національними і регіональними організаціями.
Ми об’єднуватимемо шумпетеріанців і проривоціонерів по всій країні в єдину мережу і поєднаємо її з шумпетеріанцями світу задля розвитку науки і практики творчого руйнування і неруйнівного творення для національного, регіонального і глобального процвітання.
Павло Шеремета
Співзасновник Шумпетерівської школи інновацій
1. Фghion,Philippe; Antonin,Céline; Bunel,Simon. The Power of Creative Destruction(p. 4) Harvard University Press. 2021
2. Phelps, Edmund S.;Bojilov, Raicho; Hoon, Hian Teck; Zoega, Gylfi. Dynamism (p. 1). HarvardUniversity Press. 2020
3. McCraw Thomas, Prophet of Innovation. Joseph Schumpeter andCreative Destruction. Harvard University Press,2010
4. Acemoğlu, Daron; Robinson, James, Why Nations Fail: TheOrigins of Power, Prosperity, and Poverty. Crown Business. 2013
5. Aghion,Philippe; Antonin,Céline; Bunel,Simon. The Power ofCreative Destruction (p. 1) Harvard University Press. 2021
6. Porter, Michael, The CompetitiveAdvantage of Nations, Harvard Business Review (March–April 1990)
7. Abramovitz Moses, “Resource and Output Trends in the United StatesSince 1870,” National Bureau of EconomicResearch (1956), http://www.nber.org/chapters/c5650.pdf. via Christensen,Clayton M.; Ojomo, Efosa; Dillon, Karen. The Prosperity Paradox (p. 39). HarperBusiness. 2019
8. https://thinkers50.com/awards/awards-2019/
9. Kim W. Chan; Mauborgne, Renée,Nondisruptive Creation: Rethinking Innovation and Growth, MIT Sloan ManagementReview, 2018
10. Kim, Chan; Mauborgne, Renée, Blue Ocean Strategy.Expanded Edition (p.244), Harvard BusinessSchool Press, 2015
11. http://larrysummers.com/category/secular-stagnation/
12. Joseph Schumpeter,Theorie der Wirtschaftlichen Entwicklung (Vienna: Duncker and Humblot, 1911/12) via Phelps, Edmund S.; Bojilov, Raicho; Hoon, Hian Teck;Zoega, Gylfi. Dynamism (p. 219). Harvard University Press. 2020
13. Phelps, Edmund; Bojilov,Raicho; Hoon, Hian Teck; Zoega, Gylfi. Dynamism (p. 109). Harvard UniversityPress. 2020
14. Christensen, Clayton M.;Ojomo, Efosa; Dillon, Karen. The Prosperity Paradox (p. xv, 36). HarperBusiness. 2019
15. Acemoğlu, Daron; Robinson, James, Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity,and Poverty (p. 86). Crown Business.2013
16. Aghion,Philippe;Antonin,Céline;Bunel,Simon. The Power of CreativeDestruction (p.15) Harvard University Press.2021
17. Phelps, Edmund; Bojilov,Raicho; Hoon, Hian Teck; Zoega, Gylfi. Dynamism (p. 5). Harvard University Press.2020
18. Phelps, Edmund, Mass Flourishing:How Grassroots Innovation Created Jobs, Challenge, and Change, PrincetonUniversity Press, 2013
19. https://www.ft.com/content/90421972-2f1e-4871-a4c6-0a9e9257e9b0
20. Ukraine PulledOff a Masterstroke. Phillips Payson O’Brien. The Atlantic.https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2022/09/ukraine-russia-putin-kharkiv-kupyansk/671407/
21. New militarytech is the surprise twist in Ukraine’s gutsy defence. The asymmetric conflict with Russiahas unleashed a wave of creative battlefield tools. Gillian Tett, FT, Nov 17,2022. https://www.ft.com/content/721250e3-fcbc-41ae-b609-33c5feb62130
22. https://www.worldvaluessurvey.org/wvs.jsp
23. Phelps, Edmund; Bojilov,Raicho; Hoon, Hian Teck; Zoega, Gylfi. Dynamism (p. 119). Harvard UniversityPress,2020
_-_2.png){kind=small}
_-_2.png)
